На Прикарпатті запустили оригінальний флешмоб до 8 березня

На Прикарпатті до 8 березня запустили оригінальний флешмоб #ВидатніЖінкиГромади у соцмережах, пише WestNews.

У Печеніжинській громаді вирішили відійти від усталеної останнім часом практики вітання всіх жінок «зі святом весни і краси», а закцентувати увагу на іншому сенсі цього дня. На офіційні сторінці громади у соцмережі запропонували ініціативу публікацій про жінок громади, які є унікальними і у чомусь видатними з хештегом #ВидатніЖінкиГромади.

«Сьогодні перший день весни. А скоро 8 березня, день, який у більшості чоловіків та жінок асоціюється з святом весни, краси, жіночності. Але чи вірний сенс ми вкладаємо згадуючи про день жінок? Адже це не просто свято, це Міжнародний день прав жінок та миру. За рівність прав жінкам доводилося боротися. Від 1857 року, початку жіночих протестів, пройшло півтора сторіччя. А жінки й сьогодні мають виправдовуватися за професійні амбіції, наукові звершення, бажання бути собою», – йдеться у дописі.

У перші ж дні флешмобу з’явилось декілька цікавих історій місцевих мешканок, які свого часу відіграли значну роль у суспільному житті й своїм прикладом досі надихають інших.

У селі Рунгури, що входить до Печеніжинської ТГ, живе Малиновська Розалія Петрівна. Народилася пані Розалія далекого 1930-го року. Ця жінка присвятила все своє життя боротьбі за Україну.

17-річну підпільницю Організації Українських Націоналістів на псевдо «Розетка» у 1945-му році схопили спецслужби окупаційного радянського режиму. Молоду дівчину засудили до десяти років таборів з конфіскацією майна за те, що належала до ОУН та лікувала вояків Української Повстанської Армії.

Провівши найкращий період молодості у застінках комуністичного «раю», пані Розалія лишилася вірною своїм принципам та ідеалам. Реабілітували її 25 липня 1991 року. Сьогодні 90-річна жінка активно долучається до збереження пам’яті про боротьбу ОУН та УПА.

Тетяна Швидченко та Розалія Малиновська

Наступна наша героїня проживає у селі Слобода, що на Коломийщині. Марчук Василина Миколаївна народилася 4 травня 1929 року. Важке дитинство було в неї, та ще тяжча юність і молодість, яка припала на буремні воєнні та післявоєнні роки.

Юна дівчина брала участь у визвольній боротьбі за незалежність України. За любов до рідної землі в 1950-му році її разом з сім’єю вивезли до Сибіру.

Багато поневірянь зазнала Василина Миколаївна у чужому, холодному краї за довгих 10 років. А ще більше гірких розчарувань було після повернення до рідного села, де не було ні хати, ні господарки, яку розібрали і вивезли “червоні” визволителі.

Проте, незважаючи на всі випробування долі, через все життя вона пронесла любов до рідної України. Зараз 91-річна жінка прикута до ліжка, проте завжди привітна та охоча до розмов. А весь свій час проводить у молитвах за своїх рідних, односельчан та Україну.

А ця історія про лікарку-ветеринара, матір-героїню, бабусю та прабабусю Сметанюк Ганну Прокопівну.

Пані Ганна народилася 10 листопада 1953 року у селі Марківка, зараз проживає у селищі Печеніжин. Навчалася в Рогатинському сільськогосподарському технікумі та здобула освіту за спеціальністю ветеринарний фельдшер. З 9 березня 1972 року працює ветлікаркою. Тоді її направили в Печеніжин на роботу у колгосп. І ось уже близько 50-ти років вона – незмінна помічниця хворим тваринам. Не злічити скільком людям Ганна Прокопівна допомогла в їхньому господарстві.

Попри те, що професія дуже складна, пані Ганна опанувала її досконало. А секрет успіху в тому, що завжди все робить на совість, вміє співпереживати як людям, так і тваринам.

Ганна Прокопівна виростила шестеро дітей: дочок Оксану, Галину, Любов та синів Олега, Дмитра і Миколу.

Пані Ганна нагороджена медаллю “Материнства” І-го ступеня, їй також присвоїли почесне звання “Мати-героїня”. Пані Ганна – щаслива бабуся 13-ти онуків та одного правнука.

Жінка уже 25 років вдова, але і досі залишається цілеспрямованою, енергійною, має свою точку зору та завжди її відстоює. Активна й у громадському та культурному житті, є талановитою учасницею фольклорного колективу “Надвечір’я”.

Пані Розалія, пані Василина та пані Ганна – жінки, котрі подають приклад для сучасної молоді. Це ті, котрі боролися за свої ідеали, попри усі труднощі створювали сім’ї, завжди брали участь у житті громади та залишаються активними попри поважний вік. І хто сказав, що жінки – це слабка стать?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові Карпати: як гуцули проводили холодні дні 90 років тому. ФОТО

Також читайте WestNews у  Telegram  та  Facebook  найважливіші новини Івано-Франківська та області. Приєднуйтесь!

ІсторіяСтаттіСуспільство
Останні новини
ВСІ НОВИНИ

Останні новини

Підписуйтесь на наші мережі