Історія

Паскевник, витици та обдарування: давні гуцульські традиції на Великдень

|

Великодні традиції гірського гуцульського етносу завжди дещо відрізнялись, пише WestNews.

Про традиції освячення паски та Великодньої трапези гуцулів розповідає проект “ГуцулВуду”. Зокрема, коли йшли або їхали кіньми до церкви на Великдень, то завжди одягали святковий стрій, а дітвору залишали у хаті.

“Коло церкви присилюють приїзші свої конї до придорожних плотів; знявши з коний бесаги, перебирають ся у сьвяточне убране, після чого несуть паскевники та паску на майдан коло церкви, де розкладають їх на мураві до посьвященя. Накупивши у паламара витиц — тоненьких воскових сьвічок, наліпляють їх довкруги паскевника, почім одні лишають ся коло пасок, другі ідуть у церков, а иньші розносять поміж бідних перепічки, сир, яйця, писанки, солонину і по одній витици”, – писав свого часу етнограф Володимир Шухевич.

Традиція обдаровувати один одного коло церкви наїдками була всезагальною і не стосувалась лише бідних.

“Обдароване таке є так загальне, що не конче мусить натрафити бідних прошаків, яких у Гуцульщинї майже нема; воно є в загалі поспільним звичаєм поміж Гуцулами, так що ледви одна ґаздиня принесла другій дору, вже тота дає їй своєї дори, або отриманої. Посьвященє кіньчить сьвященик звичайно бажанєм до своїх прихожан, висказуючи радість з того, що діждали паски, бажає їм діждати в здоровю другої і кінчить: „Кушайте, здорові, сего, що Бог дав, на щастє, на здорове, у довгий вік!”, – розповідав він про цікавий звичай поміж гуцулами.

Також окрема традиція і, треба сказати досить різноманітна, була для першої великодньої трапези.

“Коли верне ся ґазда у хату, засідає ціла родина до округи стола, ґаздиня зажегає сьвічку і притулює єї до першої паски; помоливши ся, кінчать у голос: „Абисмо дочекали й на рік свйитого воскресеня, абисмо діждали свйиту дору споживати і від нарік до поза нарік, і рік від року, доки Бог призначит віку і аби маржина миром була! Христос воскрес!” — почім починають споживати у одних селах від того, що „закусуют свйиченого хріну, аби були острі, як хрін”, у других від яйця, а в иньших від накраяної паски, беручи дору з миски, до якої ґаздиня наклала усего сьвяченого по кусневи”, – писав про гуцулів етнограф Володимир Шухевич.

Великодні листівки роботи Едварда Козака з колекції Усті Стефанчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Секрети унікальної великодньої випічки горянок з Космача. ВІДЕО

Також читайте WestNews у  Telegram  та  Facebook  найважливіші новини Івано-Франківська та області. Приєднуйтесь!

ІсторіяНовини
Останні новини
ВСІ НОВИНИ

Останні новини

Підписуйтесь на наші мережі