Історія

Станіславів вчора і сьогодні: як виглядали вулиця Озаркевича 100 років тому. ФОТО

Опубліковано: 21.05.2020, 21:00 | Автор: dmytrosvintsitskiy

Франківці щодня прогулюються вулицями міста, але не всі задумуються, як виглядали наші вулиці, наприклад, 100 років тому. Усе це можна побачити та порівняти з тим, як виглядає сьогодні у нашій традиційній рубриці WestNews “Станіславів вчора і сьогодні”. 

Вулиця Озаркевича

Вулиця на колишньому Тисменицькому передмісті, починається від вулиці Чорновола і вливається у вулицю Желехівського та робить крутий поворот праворуч у бік вулиці Матейка. Невелика вулиця, існує від кінця ХІХ століття.

Назви

Першу назву отримала на засіданні міської ради 25 травня 1899 року в числі інших п’яти вулиць. Тоді нова вулиця, що пролягала ґрунтами якогось Лебенсарта, була названа ім’ям польського композитора і педагога ХІХ ст. Станіслава Монюшка, якого вважають одним з основоположників польської класичної музики.

Він працював диригентом в оперних театрах Вільна і Варшави, створив низку музично-драматичних творів. У його творчому доробку – 17 опер, серед яких такі відомі, як «Галька» (1858) і «Страшний двір» (1865).

Ім’ям композитора за часі Польщі був названий станіславській міський театр.

Мапа Станіславова 1931 р.

Після повернення радянської влади в 1945 році ця невелика вулиця була названа великим ім’ям Івана Франка, бо для нього, на той час, не знайшлося поважнішої вулиці…

Починаючи з 1956 року вулиця носила назву Павлика Морозова (хлопчик, який у радянській пропаганді символізував чесність і принциповість молодого борця з «куркулями». Вбитий власними дідом та дядьком за виступ на суді).

Від березня 1991-го – носить назву Євгена Озаркевича (1861-1916) – лікаря, громадського діяча. Народився в селі Белилуя Снятинського району.

 

В 1910 році Озаркевич очолив «Руське лікарське товариство», яке гуртувало лікарів Галичини та Буковини. 1912 з’явився орган «Руського лікарського товариства» «Здоровлє» за його редакцією. Репрезентував українських лікарів на наукових конгресах у Парижі, Мадриді, Белграді, організував Всеслов’янський з’їзд лікарів у Петербурзі.

Член «Просвіти» (заступник голови 1908–1909), Української національно-демократичної партії, видавничої спілки «Діло», дирекції страхового товариства «Дністер», надзірної ради «Народної гостинниці», управи Ставропігійського інституту. Член Найвищої Ради здоров’я у Відні з 1914. Головний лікар шпиталю для біженців у Вольфсберзі (Каринтія, 1915).

Озаркевича називають організатором українських лікарів. Помер у Відні. Могила втрачена у 1957 р.

Архітектура

У забудові вулиці переважають невеликі, затишні одноповерхові кам’яниці. Унікальність вулиці в тому, що всі вони зведені до Першої світової війни. Дванадцять будинків – пам’ятки архітектури, щоправда місцевого значення.

Будинки №9 та №13 – побудовані наприкінці 19 ст., а будинки – №12, 16, 17, 18, 19, 20 та 22 – на початку 20 ст.

 

Окрім того, будинок №4 був зведений 1907 р., а №23 – 1932 р.

Попередені випуски рубрики “Станіславів вчора і сьогодні”: 

Привокзальна площа

Вулиця Чорновола

Вулиця Бачинського

Вулиця Тарнавського

Вулиця Василіянок

Вулиця Вітовського

Вулиця Труша

Вулиця Страчених

Вулиця Шпитальний

Вулиця Грюнвальдська

Вулиця Курбаса

Франківська “стометрівка”

Вулиця Шашкевича

Вулиця Старозамкова

Вулиця Вірменська

Вулиця Франка

Площа Міцкевича

Вічевий майдан

Вулиця Грушевського

Вулиця Мазепи

Вулиця Січових Стрільців

Plan miasta Stanisławowa i Knihininów. 1919 р.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Станіславів міжвоєнний: нове життя старих світлин Генрика Поддембського. ФОТО

Також читайте WestNews у  Telegram  та  Facebook  найважливіші новини Івано-Франківська та області. Приєднуйтесь!

ІсторіяНовини
Останні новини
ВСІ НОВИНИ