Освіта і наука

Жінки в науці: що вивчають та досліджують прикарпатки

|

Жінки сприяли розвитку науки, техніки та медицини з найдавніших часів, але їх участь не завжди була помічена. Проте, час не стоїть на місці. Талановиті науковиці заявляють про себе та свої дослідження на цілий світ.

От і прикарпатки все частіше здобувають престижні премії, гранти на дослідження та отримують визнання в Україні.

Про свої здобутки, відкриття та науковий шлях WestNews розповіли науковиці з Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Марія Байляк, Тетяна Татарчук, Юлія Максимів та Світлана Кропельницька.


Марія Байляк, доктор біологічних наук, професор кафедри біохімії та біотехнологій

Свій науковий шлях, тоді ще студентка, почала у Прикарпатському національному університеті. Правда, вступала вона на вчителя біології. Знань про те, що можна бути науковцем – не було.

“Коли я вчила біохімію, то думала, що це теоретична наука. Нам тільки розказували – формули, елементи, речовини. Але про те, що в цьому напрямку можна щось досліджувати я не знала. В нас не було лабораторій. На пізніших курсах ми почали працювати у лабораторії. Це мене і зацікавило. Не просто дивитися на картинки клітини, а розглядати їх на власні очі.”

Згодом, на лекції запрошений викладач розповідав студентам про власні дослідження. Це зацікавило пані Марію ще більше. Тоді вона і вирішила, що буде рухатися у напрямку науки, а не педагогіки.

У 2018 науковиця отримала премію Програми L`OREAL-ЮНЕСКО “Для жінок у науці 2018”. Зараз науковиця разом з командою досліджує вплив різних рослин та речовин на процеси старіння.

“Ми вивчаємо не просто рослини, які мають вплив на процеси старіння, а речовини. Також хочемо з’ясувати, чому ці речовини сповільнюють старіння. Ефект з попередніх досліджень ми вже маємо. Бачили, як живі організми поводилися під впливом різних речовин – виглядають здоровіше, активніше рухаються. Тобто, видно зовнішні ознаки. Тому ми хочемо дослідити, чому так і чи може в майбутньому це простежуватися на людях. Ми досліджуємо механізми впливу.”

Науковиця додає, що це не ліки проти старіння. А препарати, які можуть покращити стан організму у старшому віці. Наразі пані Марія припускає, що ті речовини, які досліджують матимуть корисну дію.

“В кінці ми хочемо дослідити комплекс – якщо дати декілька речовин і вони будуть суперефективними. Ми сподіваємося, що нам вдасться знайти такий комплекс. Одна речовина впливає на один шлях, але й інші. Треба дослідити, як вони впливають з різних сторін. Тому ми сподіваємося, отримати позитивний ефект у формі продовження тривалості життя.”

В кінці дослідження науковиця припускає, що вони відкриють нові механізми, які можуть впливати на процес старіння. А також відкрити перспективи пошуку нових препаратів у цьому напрямку.

“Наші дослідження експериментальні – ми працюємо на модельних мишах та мушках. Ми спочатку маємо отримати позитивні результати на них, а потім проводити клінічні дослідження на людях.”


Юлія Максимів, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри обліку та аудиту

Вищу освіту здобула в ІФІМ Тернопільського національного економічного університету за спеціальністю “Облік і аудит”. В аспірантурі навчалася в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Зараз вона працює викладачем. Каже, що надання якісних освітніх послуг неможливе без поєднання викладацької роботи із науковою роботою.

“Вибір професії насамперед пов’язаний із тим що я люблю вчитися, мені це цікаво. Наукова робота передбачає опрацювання великих масивів наукових публікацій інших вчених, потребує постійних роздумів над певною науковою гіпотезою. Я працюю за спеціальністю “облік і оподаткування”, тобто це сфера, в якій основою є нормативно-правові акти, в які досить часто вносять зміни.”

За словами Юлії, буває так що маєш певну ідею, обдумуєш, напрацьовуєш певний матеріал, а прийняття якоїсь поправки до нормативного акту все нівелює, фактично проведена робота стає неактуальною.

“Тобто треба бути готовим до таких моментів і не втрачати бажання далі працювати, а це можливо тільки тоді, коли любиш цю роботу.”

Разом з командою однодумців науковиця стала переможцем конкурсу проєктів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених у 2020 році.

“Насамперед хочу зазначити, що проєкт виграла ціла команда однодумців, без злагодженої систематичної спільної роботи це було б неможливим. Над проєктною заявкою, крім мене, працювало ще троє вчених. На етапі реалізації проєкту буде залучено 6 молодих вчених.

Для посилення енергетичної незалежності країни від невідновлюваних джерел енергії та зміцнення енергетичної безпеки окремого підприємства й об’єднаної територіальної громади, необхідний розвиток тих видів відновлюваних джерел енергії, які мають невикористаний потенціал в певному регіоні. Часто використати цей потенціал не дають проблеми економіко-правового характеру.

“Наше дослідження спрямоване на розв’язання таких проблем із врахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін: держави, громад, бізнес-структур та планетарних меж. Отримані результати буде запропоновано до впровадження у вигляді проектів змін до нормативно-правових актів, стратегічних документів та програм розвитку регіонів.”

Надалі науковиця реалізовуватиме наукові завдання в межах виконання виграного проєкту Міністерства освіти та науки України для молодих вчених.

“Також спільно із головним редактором журналу “Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University” (серія Економіка) професором Якубів Валентиною Михайлівною працюватиму над розвитком науково фахового видання нашого університету. Планів дуже багато…головне знайти на все час.”


Світлана Кропельницька, кандидат  економічних наук, директор Проектно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні «Агенти Змін» ПНУ, доцент кафедри фінансів

Науковий шлях пані Світлана розпочала у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Навчалася вона на спеціальності “Фінанси та кредит”.

“Поступивши на “фінанси та кредит”, не можу сказати, що захопилася спеціальністю. Проте, десь вже до третього курсу сформувалося подальше бачення. Згодом я зрозуміла, що хочу досліджувати ширше сферу економіки. Розробляти механізми, інструменти прикладного характеру, щоб допомагати регіону економічно розвиватися.”

Коли пан Світлана закінчувала навчання, то не знала, де буде працювати. Згодом вона пішла працювати лаборантом до себе на кафедру, пізніше стала асистентом кафедри фінансів.

“Коли ти працюєш у вищому навчальному закладі, то розумієш які є перспективи. Я вирішила, що треба розвиватися далі. Я поступила заочно навчатися в аспірантуру та працювала далі. Згодом поступила ще і в докторантуру.”

Останні три роки діяльність науковиці була пов’язана з проектом розвитку – створення проектно-освітнього центру “Агенти змін”. Проект покликаний сформувати кадровий потенціал для регіону з управління проектами.

“Мова йде про те, щоб люди могли розробляти проекти самостійно, придумувати концепції, заповнювати аплікаційні форми. У регіоні треба більше фахівців, щоб вони могли подаватися на гранти та могли втілювати свої проектні ідеї. Цей напрям лягає, як експериментальна частина моєї наукової історії.”

Тема дисертаційної роботи науковиці пов’язана з напрацюванням, розробкою інституційних та фінансових механізмів впровадження проектів регіонального розвитку.

“Моя наукова робота полягає в тому, щоб змоделювати оптимальне поєднання різних інституцій, які можуть одночасно впровадити конкретний проект. Хочеться, щоб це не просто лягло на полицю. Не такий в мене характер – я не можу працювати лише заради теорії.”

Науковиця сподівається, що напрацьований у праці механізм прикладний і його застосовуватимуть.

“З моєю науковою діяльністю ще пов’язана “Програма розвитку науково-технічного та інноваційної діяльності Івано-Франківської області”. Я дуже хочу мати у команді ще більше фахівців, які можуть притягувати транскордонні та міжнародні гранти. Для цього потрібні знання англійської мови й ми запроваджуватимемо ще такий напрям.”

Крім того, вона додає, що інколи не може завершити дослідження, якщо не бачить прикладного результату.

“Я буду працювати над ним ще і ще, щоб побачити прикладний результат. Будь-яка наукова праця повинна базуватися на експериментальній роботі.”


Тетяна Татарчук, доцент кафедри хімії, директор навчально-наукового Центру хімічного матеріалознавства та нанотехнологій

Захоплення наукою в пані Тетяни почалося ще зі шкільного віку, оскільки навчалася у природничо-математичному ліцеї. Згодом поступила на спеціальність “Хімія”.

“Коли я прийшла на перший курс… просторі аудиторії, все так гарно. Тоді подумала, що я маю тут не тільки вчитися, а й працювати. Пізніше поступила в аспірантуру, захистила кандидатську і залишилася працювати на кафедрі.”.

Зараз пані Тетяна займається двома основними напрямками – дослідження, пов’язані з розв’язанням екологічних проблем та лікуванням раку.

“Паралельно з цим маємо інші розробки. Це, зокрема, застосування смартфону для аналізу води. У нас все практично крутиться навколо цих двох напрямків.”

Що стосується біомедичного напрямку, то команда науковців шукає спосіб безпечного лікування раку.

“Є напрям використання магнітних наночастинок у лікуванні ракових захворювань. Ін’єкції розчину таких наночастинок вводяться в місце пухлини і ця ділянка піддається впливу магнітного поля. Таке магнітне поле для людини не шкідливе. Введені магнітні наночастинки починають розігріватися і цей розігрів до 42-45 градусів починає руйнувати ракові клітини. Здорові клітини залишають неушкоджені. Весь організм не буде страждати, адже це локальна дія на злоякісні пухлини.”

Цей метод наразі на стадії досліджень. Лабораторні дослідження на мишах ще не проводилися. Науковці отримали речовину, яка своїми параметрами задовільняє вимоги. Згодом дослідження переведуть на клінічний етап.

“Хочеться і далі розвивати ці напрямки досліджень. Адже екологія та здоров’я найважливіші для людини. Ще розвиваємо напрям фотокаталізу – очищення води під дією світла. Його також продовжуватимемо досліджувати спільно з польськими колегами.”

За час існування людства жінки зробили вагомий внесок в розвиток науки. Внаслідок гендерних стереотипів заведено вважати, що наукова кар’єра – це не доля для жінки. І все ж таки, попри певні упередження, пробиваючи «скляні» стелі та стіни, жінки говорили та продовжують говорити в науці своє слово.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Позитивних рішень з цілого світу було лише 23”: франківська студентка про різницю у дистанційному навчанні в Україні та Польщі

Також читайте WestNews у  Telegram  та  Facebook  найважливіші новини Івано-Франківська та області. Приєднуйтесь!

Освіта і наукаСтатті
Останні новини
ВСІ НОВИНИ

Останні новини

Підписуйтесь на наші мережі